Чи змінить блокчейн світову торгівлю зерном

Чотири найбільші торгові компанії Archer Daniels Midland (ADM), Bunge, Cargill і Louis Dreyfus Company (так званий квартет ABCD) у жовтні 2018 року об’єдналися для створення блокчейн-системи, покликаної оцифрувати операції глобальної торгівлі сировинними товарами. Пізніше до цієї ініціативи приєдналися компанії Glencore та COFCO. У 2020 році вже планується запуск пілотного проєкту із використанням нового продукту, який повинен спростити доставку зернових вантажів морем. Що собою являє розроблюваний механізм і який вплив він матиме на світову торгівлю сільськогосподарською продукцією, розповів у статті для бізнес-видання «Капітал Казахстан» засновник і CEO GrainTrack Дмитро Михальчук.

У грудні 2019 року розроблювана система отримала назву — Covantis. Учасники проєкту також презентували свої досягнення за трохи менше ніж півтора року роботи над новою системою.

Спочатку була задекларована амбітна мета — автоматизувати та спростити операції, пов’язані з торгівлею сільськогосподарською сировиною. Учасники проєкту констатували, що галузь сьогодні, як і 30 років тому, продовжує користуватися електронною поштою для комунікації та обміну документами, тоді як решта світу активно впроваджує новітні технології, такі як «хмара», штучний інтелект та блокчейн.

Зокрема, за даними учасників проєкту, для оформлення угод зернотрейдери щороку надсилають 275 мільйонів електронних листів для обробки 11 тисяч партій зерна, які транспортуються морем, а також обмінюються «тонами паперових документів». У результаті процес торгівлі зерновими включає багато повторюваних процесів і ручних операцій, що є витратним як за коштами, так і за часом.

Перевага блокчейн-технології, яку вперше використали десять років тому в транзакціях із криптовалютою біткоїн, полягає в тому, що вона дозволяє учасникам мережі легко обмінюватися будь-якою інформацією. Вважається, що підробити дані в системі розподілених блоків неможливо, оскільки копії інформації зберігаються на різних комп’ютерах.

Розробники прагнуть за допомогою Covantis налагодити співпрацю учасників галузі для обміну документами та інформацією. Презентований інтерфейс програми виглядає простим і практичним, а вся програма — корисною. Завдяки їй зернотрейдери зможуть за кілька кліків оформляти морські перевезення сільськогосподарської продукції, обмінюючись необхідною документацією з контрагентами, виставляючи електронні рахунки та ведучи комунікацію у внутрішньому чаті.

Розробники планують надати доступ до системи всім охочим учасникам ринку. При цьому вартість користування поки не озвучена. Спочатку в системі будуть оформлятися операції з доставкою сої з Бразилії до Китаю. На операції із зерновими в СНД планується поширити дію системи на четвертому етапі, після охоплення ринків Бразилії, Америки та Аргентини.

Це не перша спроба автоматизувати бізнес-процеси в торгівлі зерном за допомогою сучасних технологій. Насправді, ця галузь вже достатньо технологічна на сьогоднішній день. За останні 20 років у сфері IT розвинулася ціла індустрія, яка обслуговує потреби зернотрейдерів в автоматизації їхньої діяльності. Лідери ринку вже давно користуються перевагами спеціалізованих програм, які допомагають їм зменшувати часові та фінансові витрати в їхньому бізнесі. Такі системи, як CRM, CTRM, ERP, дозволяють повністю автоматизувати документообіг всередині офісів зернотрейдерів.

Блокчейн-платформа, над якою зараз ведеться робота, може стати корисним доповненням, оскільки вона пропонує подібні рішення для взаємодії з контрагентами. Проблема з оформленням морських вантажних перевезень полягає в необхідності обміну оригіналами документів між учасниками угоди. Блокчейн, завдяки високому рівню безпеки, дозволяє замінити доставку документів через DHL на надійну відправку цифрових копій.

У разі успіху, новий продукт безсумнівно буде корисний ринку. Однак поки що ніхто не може гарантувати, що задумане вдасться реалізувати. Розробники зазначають, що проєкт буде запущений лише після отримання схвалення від регулюючих органів.

Коли ми говоримо про доставку вантажів на мільйонні суми, неминуче постає питання митного оформлення товару. Яку схему контролю з боку митних органів для торгівельних операцій, що здійснюються за допомогою цифрових транзакцій, запропонують учасники проєкту — наразі невідомо.

Окрім юридичних аспектів, на шляху реалізації проєкту можуть виникнути й технічні труднощі. Технологія блокчейн ще недостатньо вивчена. Незважаючи на всі розмови та похвали, вона поки не отримала широкого розповсюдження в жодній сфері.

Не виключено, що її головна перевага — неможливість внесення змін — може одного разу бути поставлена під сумнів. У 2018 році одна американська компанія вже подала заявку на патентування рішення для внесення змін у блокчейн. На даному етапі запропоноване рішення не загрожує безпечному обміну інформацією в блокчейні, оскільки схема внесення змін передбачає узгодження всіма учасниками мережі, але хто знає, що буде далі.