Excel гальмує розвиток зернотрейдингового бізнесу в Україні – Дмитро Михальчук
У 2020 році, під впливом пандемії COVID-19, CME (Chicago Mercantile Exchange Group) відмовилася від використання “відкритого протесту” на користь електронної торгівлі. Вона стала останньою зерновою біржею в США, яка зробила цей крок. Таким чином, вся торгівля зерновими ф’ючерсами перейшла в цифровий формат.
Цей факт лише підтверджує глобальну тенденцію останніх років у зерновій торгівлі: прагнення учасників індустрії максимально комп’ютеризувати весь цикл торгівлі, від процедури укладення угод до виконання контрактів, пов’язаних з постачанням товарів, обробкою документації та платежів.
Україна досі не має власної зернової біржі; сільськогосподарські продукти торгуються на фізичному ринку.
Проте місцеві зернотрейдери також щороку все більше задумуються про використання цифрових технологій у своїй роботі, хоча цей процес не є настільки швидким.
Ми запитали Дмитра Михальчука, засновника і генерального директора GrainTrack, популярної української системи обліку для зернотрейдерів, про глобальні тенденції комп’ютеризації та автоматизації зернової торгівлі і про те, які зміни відбуваються в цьому напрямку в Україні.
“РОБОТИ ЗАМІСТЬ ТРЕЙДЕРІВ І BIG DATA”
Дмитре, ви експерт у такій вузькій ніші, як цифрові технології у зерновій торгівлі. У добу стрімкого розвитку цифрових технологій ця тема є надзвичайно актуальною для України, яка є одним із провідних гравців на світовому ринку експорту зерна…
Доброго дня. Дякую за яскраву презентацію (усміхається – ред.). Щодо моєї експертизи. У таких ситуаціях я завжди згадую “правило 10 000 годин”, за яким людина вважається експертом, якщо працювала у своїй сфері протягом такого часу.
Я створюю програмне забезпечення для зернотрейдерів понад сім років, що більше ніж 10 тисяч годин роботи, навіть якщо взяти офіційний 8-годинний робочий день. Тому я, мабуть, вже можу вважатися фахівцем у цій галузі. Але я з тих людей, які ніколи не зупиняються на досягнутому, і продовжую вчитися новому щодня.
Повертаючись до вашого основного питання, я мушу сказати, що ви маєте рацію. Цифрові технології відіграють справді критичну роль у зерновій торгівлі протягом останнього десятиліття, хоч і з певною затримкою в порівнянні з іншими секторами економіки. Завдяки їх активному впровадженню бізнес, від якого значною мірою залежить продовольча безпека в світі, буквально змінюється на очах і змінюється на краще.
Основні процеси, які визначили цю трансформацію, відбулися і продовжують відбуватися на Заході, зокрема в США.
Україна, незважаючи на важливе місце у світовій системі постачання зерна, на жаль, все ще перебуває у хвості цих змін, але процес також поступово зрушується з мертвої точки.
Які саме це зміни?
Перш за все, це завершення переходу на електронну торгівлю ф’ючерсами. У березні 2020 року остання зернова біржа в США, CME, відмовилася від торгівлі за допомогою “відкритого протесту”. Останнім тригером для цього стала пандемія коронавірусу та оголошений локдаун. Щоб взяти участь у торгівлі, більше не потрібно мати представників у залі біржі, достатньо мати обліковий запис в електронній програмі.
Перехід до онлайн-торгівлі спровокував інші зміни – учасники ринку все частіше намагаються використовувати ботів для алгоритмічної торгівлі, що значно прискорило швидкість укладання угод.
Водночас учасники ринку змінюють свої підходи до роботи з даними. Раніше транснаціональні компанії мали монополію на інформацію, яка впливала на торгові рішення – дані про погоду, врожайність, попит, пропозицію, стан транспортної інфраструктури та політичні ризики.
Швидкий доступ до цієї інформації через розгалужену систему офісів і потужні аналітичні служби створював конкурентну перевагу для лідерів ринку. Сьогодні з розвитком Інтернету вони втратили цю монополію і, разом з нею, свої конкурентні переваги.
Тому компанії почали шукати маржу в зборі та глибокому аналізі великих обсягів даних (BigData) – як історичних, так і тих, що відображають поточну ситуацію на ринку.
Використання таких технологій, як штучний інтелект і машинне навчання, допомагає компаніям покращувати прогнози для прийняття обґрунтованих торгових рішень і оцінки ризиків.
“ВЕЛИКА ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПОСЛУГ ГАЛЬМУЄ ПОВНИЙ ПЕРЕХІД ЗЕРНОВОЇ ТОРГІВЛІ ДО E-COMMERCE.”
Все, про що ви говорите, стосується торгівлі зерновими ф’ючерсами. Як технології вплинули на фізичну торгівлю зерном?
Значні зміни також відбуваються в цьому напрямку. Останніми роками в Європі, США та Канаді з’явилося багато електронних маркетплейсів, метою яких є допомога виробникам зерна продавати свою продукцію більш вигідно. Такі маркетплейси дозволяють фермерам швидко знаходити покупців і безпечно продавати свою продукцію за вигідними цінами.
Однак, я не буду заперечувати факт наявності труднощів на шляху повної цифровізації торгових операцій із зерном на фізичному ринку. Вони диктуються специфікою зернової торгівлі. На відміну від роздрібної торгівлі, оптова торгівля зерном занадто залежна від послуг – таких як транспортування врожаю з ферми на лінійний елеватор, до порту або переробника; зберігання зерна для дотримання стандартів якості та обробка зерна, документування його та здійснення фінансових транзакцій. Фермери часто не мають необхідної інфраструктури, навичок та досвіду для торгівлі напряму без посередників.
Через ці причини ці торгові платформи залишаються локальними за своєю природою і не можуть вирости у глобальні проекти, як Amazon для роздрібної торгівлі.
Ви згадали проблеми, які стоять на шляху цифровізації зернової торгівлі. Наскільки гладко проходить процес впровадження нових технологій у сфері, про яку ми говоримо? Чи є ще інші проблеми з цим?
Проблеми є, і їх багато. Ми повинні врахувати, що флагманами у питанні застосування технологій є найбільші торгові компанії, які мають бюджети для цього. Вони часто фінансують проекти, які по суті є пілотними, і їх багато.
Деякі з них демонструють свою ефективність, а деякі ні. Але тут важливіший сам вектор. Ми не повинні забувати ще один важливий момент. Технології для зернової торгівлі – це палка з двома кінцями: з одного боку, вони можуть принести конкурентну перевагу компаніям, які їх використовують, з іншого боку – це виклик для учасників ринку, оскільки вони можуть поступово змінити правила гри.
Наприклад, візьмемо маркетплейси, про які ми щойно говорили. Їхніми творцями дуже часто є незалежні інвестори, і їхньою метою є заробіток грошей, допомагаючи виробникам і споживачам безпосередньо укладати угоди. З одного боку, це добре, тому що це усуває непотрібних посередників із ланцюга доданої вартості. Однак це, безумовно, призведе до виходу з ринку деяких гравців, як зернотрейдерів, так і брокерських компаній.
“BLOCKCHAIN НЕ ВИПРАВДУЄ НАДІЙ НА ОПТИМІЗАЦІЮ ПРОЦЕСІВ У ЗЕРНОВІЙ ТОРГІВЛІ”
Що ви думаєте про перспективи використання технології блокчейн у зерновій торгівлі, про яку останнім часом так багато говорять?
Я дивлюся на це критично. Про цю технологію було багато галасу з моменту її появи, але мало результатів. На неї покладали великі надії щодо безпечного обміну інформацією між зернотрейдерами, що повинно було зробити торгівлю більш прозорою.
Щороку робляться заяви про відкриття різних проектів для зернотрейдерів на основі цієї технології. Останній з них – платформа Covantis, створення якої було оголошено цього року учасниками квартету найбільших зернотрейдерів ABCD. Платформа призначена для підвищення прозорості обміну документами під час транспортування зерна морем.
Проте на сьогоднішній день ми не бачимо жодного незалежного об’єктивного відгуку про значні досягнення у цьому напрямку.
Як пандемія COVID-19 вплинула на популярність цифрових технологій серед зернотрейдерів?
У 2020 році під час першої хвилі коронавірусу наша компанія провела опитування серед зернотрейдерів. Ми запитали, чи відчули компанії наслідки переходу на віддалену роботу. Відповіді були очікуваними, але показовими. Ті компанії, які раніше автоматизували внутрішні операційні процеси, не помітили жодних змін, тоді як компанії, які вели операції в Excel, зіткнулися з певними проблемами в комунікації та роботі.
На мою думку, пандемія просто прискорить технологічні зміни в галузі, які давно назріли. Індустрія, яка довгий час залишалася консервативною, нарешті повинна прокинутися і остаточно трансформуватися в бік більшої прозорості, відкритості та спрощення операцій.
“БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ ЛИШЕ ПОЧИНАЮТЬ УСВІДОМЛЮВАТИ НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ”
На початку інтерв’ю ви сказали, що Україна ще далеко від Заходу у використанні цифрових технологій у зерновій торгівлі. Чому і наскільки ми відстаємо?
Між нами дійсно існує значний розрив. Тут, перш ніж говорити про технології, треба сказати кілька слів про різні рівні розвитку ринків. Всі знають, що у нас немає біржової торгівлі, основна торгівля зосереджена на фізичному ринку. Учасники ринку набагато рідше, ніж на Заході, хеджують ризики і використовують обмежений арсенал фінансових інструментів.
Схожа ситуація і з цифровізацією. Загалом, на даний момент наш ринок перебуває на початковому етапі впровадження торгових технологій – це етап пошуку та інтеграції внутрішніх інформаційних систем (CRM, ERP, CTRM) з метою цифровізації документообігу, управління торговими позиціями, оцінки ризиків і стандартизації та автоматизації офісних процесів (купівля/продаж, виконання).
Західний ринок пройшов цей процес ще на початку 2000-х років, і весь інший час відбувалося постійне вдосконалення відповідного програмного забезпечення.
Більшість наших компаній тільки починають усвідомлювати необхідність базової автоматизації. Вони вже розуміють, що торгівля зерном – це занадто специфічний бізнес, щоб вести його в Excel і за допомогою мобільних телефонів. Вони навіть шукають відповідні системи автоматизації, але тільки невелика частина з них ментально готова працювати в нових умовах, і ще менша частина готова інвестувати гроші та реально реконструювати бізнес, не розуміючи, що це питання їхнього зростання та розвитку.
Але це лише частина проблеми. Використання Excel гальмує не лише розвиток окремого бізнесу, а й зернової торгівлі як індустрії. Західні компанії сьогодні торгують зерном з орієнтацією на котирування ф’ючерсів, хеджують свої ризики і отримують від цього прибуток. Для цього вони використовують системи автоматизації, швидко контролюють свої торгові позиції, бачать рух товарів і коштів. Багато наших компаній роблять все в електронних таблицях, з якими використання таких фінансових інструментів просто неможливе.
Що стосується переходу нашої зернової торгівлі в онлайн, ситуація не зовсім зрозуміла. З одного боку, у нас є кілька сайтів, де фермери можуть продавати свою продукцію, а трейдери або переробники можуть укладати контракти на вільні обсяги від виробників.
Однак функції цих сайтів найчастіше зводяться до ролі “дошок оголошень” без засобів автоматизації процесів і створення додаткової вартості для клієнтів. Західні платформи пішли набагато далі в цьому плані – вони вже підтримують інтеграцію з програмним забезпеченням, яке використовують фермерські господарства, таким як точне землеробство, управління фермою та інше, що дозволяє значно автоматизувати процеси торгів та тендерів.
Дмитре, ваша компанія насправді є учасником трансформації зернової торгівлі. Чим ви займаєтеся?
GrainTrack, яку я заснував у 2015 році, розробила першу CTRM-систему для зернотрейдерів у Східній Європі. Ми починали як стартап, а сьогодні у нас вже є клієнти на трьох континентах – Північна Америка, Євразія та Африка. Найзахідніша точка на карті, де у нас є клієнти, – це Канада, а найсхідніша – Сінгапур. Загальний річний торговий оборот цих компаній перевищує 40 мільйонів тонн, що майже порівнюється з річним обсягом експорту зерна з України.
Якщо сказати простими словами, наша програма – це така просунута CRM-система. Якщо звичайна CRM охоплює лише один процес – автоматизацію взаємодії компаній з контрагентами, то наша програма дозволяє оцифровувати та автоматизувати всі фази діяльності компанії – безпосередньо купівлю та продаж, процес виконання контракту (логістика, платежі), а також генерувати в автоматичному режимі всі необхідні фінансові звіти та аналітику.
Яка конкуренція на цьому ринку послуг сьогодні?
Якщо говорити про світ в цілому, конкуренція дійсно висока, на Заході є багато схожих продуктів. В Україні конкуренція менша. По-перше, у нас ексклюзивний продукт, ми розробили його з нуля. По-друге, іноземні аналоги, які намагаються виходити на наш ринок, часто занадто дорогі та складні у використанні для місцевих компаній.
Навпаки, з самого початку ми намагалися розробити індивідуальний продукт з набором функцій, які підійдуть як українським компаніям, так і західним клієнтам. Сьогодні це дає нам можливість не лише працювати в Україні, але й “відкусити” свій шматок пирога на зарубіжних ринках.
Що, на вашу думку, сьогодні заважає впровадженню технологій у зернову торгівлю в Україні?
Необхідність цього переходу давно назріла. Але на цьому шляху є низка бар’єрів, деякі з яких є об’єктивними, а деякі – суб’єктивними.
До об’єктивних причин можна віднести складність ланцюга створення вартості у зерновій торгівлі та складність звітності за операціями перед державою, що створює труднощі при переході на електронну комерцію; історичний консерватизм індустрії, де компанії не поспішають змінювати підходи до роботи; відсутність об’єктивної інформації про переваги цифрової трансформації.
Суб’єктивні фактори – це плата за технології; компанії часто не готові інвестувати навіть невеликі гроші в те, без чого, як їм здається, вони вже працюють.
Зробіть свій прогноз, як зміниться світовий ринок зернової торгівлі під впливом цифрових технологій у найближчі 5-10 років? Чи залишать роботи трейдерів без роботи?
Вони цього не зроблять (усміхається – ред.). Трейдери можуть спати спокійно. Навіть сьогодні є випадки, коли трейдери відмовляються від алгоритмічної торгівлі і повертаються до телефонів у пошуках більшої маржі.
Це ще раз підтверджує тезу, що трансформація ринку та впровадження нових підходів – це не питання прямолінійності. І це нормально. Будь-яка трансформація завжди є процесом проб і помилок. Деякі підходи та інструменти доводять свою корисність і приживаються, інші виявляються неефективними і від них відмовляються.
Однак я думаю, що учасники ринку продовжуватимуть шукати додаткову маржу в нових технологіях. Але вони робитимуть це на основі чітких стратегій розвитку, а не витрачаючи гроші на розрізнені пілотні проекти, щоб перевірити деякі гіпотези.
Крім того, весь фізичний ринок, слідом за ф’ючерсним ринком, звичайно ж, все більше і більше переходить в онлайн. Також, ймовірно, можна буде досягти більшої автоматизації процесів постпродажного виконання контрактів.